Українська революція 1917

Українська революція 1917 року розпочалася в момент, коли старий імперський порядок стрімко руйнувався. Українські землі протягом тривалого часу були поділені між Російською та Австро-Угорською імперіями, а українці не мали власної держави й політичного центру, який міг би представляти їхні інтереси. Національний рух уже існував, однак до початку ХХ століття його можливості залишалися обмеженими.

Історичні передумови

Ситуацію змінила Перша світова війна. Вона принесла:

• величезні людські втрати;
• господарську кризу;
• нестачу продовольства;
• загальне невдоволення владою.

У березні 1917 року в Російській імперії було повалено монархію. Цар Микола II зрікся престолу, а влада перейшла до Тимчасового уряду.

Після падіння царизму революція в Україні почала розвиватися як окремий політичний процес. Українці вимагали права самостійно вирішувати питання:

• освіти;
• культури;
• управління;
• економічного життя.

Спочатку більшість українських діячів виступала за автономію у складі демократичної Росії. Проте подальші події показали, що зберегти українську державність без повної незалежності буде неможливо.

Причини Української революції

Українська революція мала глибокі політичні, національні та соціальні причини.

Національні причини

Українські землі не були об’єднані в межах однієї держави, а українська мова, культура й освіта протягом десятиліть зазнавали обмежень. У Російській імперії влада намагалася стримувати розвиток українського національного руху, побоюючись вимог автономії або незалежності.

Політичні причини

На початку ХХ століття в Україні виникли:

• політичні партії;
• культурні організації;
• громадські товариства;
• українська преса.

Формувалося покоління діячів, яке вже відкрито говорило про політичні права українців. Серед них були Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра та інші представники українського руху.

Вплив Першої світової війни

Велике значення мала Перша світова війна. Мільйони українців опинилися в арміях держав, які воювали між собою. Економіка занепадала, міста й села відчували нестачу товарів, зростало невдоволення чиновниками та військовим командуванням.

Безпосередній поштовх

Безпосереднім поштовхом до революції стало повалення російського царя. Центральна влада ослабла, а народи колишньої імперії отримали можливість створювати власні політичні організації.

Створення Української Центральної Ради

Українська Центральна Рада створена в Києві в березні 1917 року.

Спочатку вона була об’єднанням:

• українських політичних організацій;
• громадських об’єднань;
• культурних товариств;
• студентських організацій.

Головою Центральної Ради обрали відомого історика Михайла Грушевського.

Перетворення Центральної Ради на політичний центр

Незабаром Центральна Рада перетворилася на головний представницький орган українського руху. Вона:

• організовувала з’їзди селян, військових і робітників;
• підтримувала створення українських шкіл;
• займалася українізацією військових частин.

На цьому етапі Центральна Рада не вимагала повного відокремлення від Росії. Її керівники сподівалися, що Україна отримає широку національно-територіальну автономію у складі майбутньої демократичної федерації.

Відносини з Тимчасовим урядом

Тимчасовий уряд Росії не поспішав задовольняти українські вимоги. Він вважав, що питання автономії має вирішуватися після завершення війни та скликання загальноросійських Установчих зборів.

Відмова російської влади підштовхнула Центральну Раду до рішучіших дій.

Перший і Другий Універсали

Проголошення Української Народної Республіки

Більшовицький переворот

Восени 1917 року становище різко змінилося. У Петрограді більшовики на чолі з Володимиром Леніним повалили Тимчасовий уряд і захопили владу.

Центральна Рада не визнала більшовицького перевороту.

Третій Універсал

У листопаді 1917 року було проголошено Третій Універсал. Він створював Українську Народну Республіку — УНР.

Її територія охоплювала більшість українських земель, які раніше перебували у складі Російської імперії.

УНР ще не була повністю незалежною. Передбачалося, що вона стане частиною федеративної демократичної Росії.

Одночасно Третій Універсал проголошував:

• свободу слова;
• свободу друку;
• свободу віросповідання;
• право на використання національних мов;
• восьмигодинний робочий день.

Земельне питання

Центральна Рада планувала провести земельну реформу та передати поміщицькі землі селянам. Однак виконати ці рішення швидко не вдалося.

Державний апарат тільки формувався, а в країні зростали безлад і політичне протистояння.

Війна з більшовицькою Росією

Ультиматум і початок наступу

Більшовицьке керівництво не погодилося з політикою Центральної Ради. У грудні 1917 року воно висунуло УНР ультиматум, а після його відхилення почало наступ на українські землі.

У Харкові більшовики створили власний уряд, який проголосив себе владою радянської України. Під його прикриттям війська з Росії рушили на Київ.

Становище УНР було складним, оскільки Центральна Рада не мала достатньо численної та організованої армії.

Четвертий Універсал і незалежність УНР

Проголошення незалежності

22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила Четвертий Універсал.

Українська Народна Республіка ставала:

• незалежною;
• самостійною;
• суверенною державою.

Берестейський мир

Це рішення мало практичне значення. Незалежна УНР могла самостійно укладати міжнародні договори та шукати військової підтримки.

У лютому 1918 року українська делегація підписала Берестейський мир із Німеччиною, Австро-Угорщиною та їхніми союзниками.

Центральні держави:

• визнали УНР;
• погодилися допомогти їй у боротьбі проти більшовиків;
• надали військову підтримку.

За підтримки німецьких та австро-угорських військ більшовицькі сили були витіснені з Києва.

Криза Центральної Ради

Однак повернення Центральної Ради не принесло стабільності. Вона не могла швидко:

• налагодити управління;
• провести земельну реформу;
• забезпечити постачання продовольства.

Німецьке командування також було незадоволене її політикою.

Українська Держава Павла Скоропадського

Прихід Скоропадського до влади

29 квітня 1918 року в Києві відбувся державний переворот. Центральну Раду усунули від влади, а Павла Скоропадського проголосили гетьманом.

УНР була перейменована на Українську Державу.

Політика гетьмана

Скоропадський прагнув:

• створити сильну централізовану владу;
• відновити економіку;
• сформувати професійний державний апарат.

За його правління:

• відкривалися українські школи й університети;
• було засновано Українську академію наук;
• розвивалися дипломатичні відносини.

Причини падіння режиму

Водночас гетьманський режим залежав від військової підтримки Німеччини та Австро-Угорщини.

Повернення землі великим власникам викликало невдоволення селян. Проти Скоропадського виступали соціалістичні партії та частина українського національного руху.

Після поразки Німеччини у Першій світовій війні гетьман утратив головну зовнішню опору.

Директорія та відновлення УНР

Створення Директорії

У листопаді 1918 року противники Скоропадського створили Директорію. Її очолили Володимир Винниченко та Симон Петлюра.

Розпочалося повстання, і вже в грудні гетьман зрікся влади.

Відновлення Української Народної Республіки

Директорія відновила Українську Народну Республіку. Проте їй довелося вести боротьбу одразу проти кількох противників:

• більшовицької Росії;
• білогвардійських військ;
• польської армії;
• різних збройних формувань усередині країни.

🟦🟨 Західноукраїнська Народна Республіка

У цей самий час на західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорщини виникла Західноукраїнська Народна Республіка.

Вона вела війну з Польщею за контроль над Галичиною.

Акт Злуки

22 січня 1919 року в Києві проголосили Акт Злуки УНР і ЗУНР.

Документ заявляв про об’єднання українських земель в одній державі. Через воєнні обставини та відмінності між урядами повного фактичного об’єднання не відбулося, але Акт Злуки став символом української соборності.

Завершення Української революції

Воєнні поразки УНР

Упродовж 1919 року армія УНР втрачала території. Українські війська страждали від:

• нестачі зброї;
• нестачі продовольства;
• нестачі боєприпасів;
• поширення епідемій.

Директорія не мала стабільного тилу та надійної міжнародної підтримки.

Союз із Польщею

У 1920 році Симон Петлюра уклав союз із Польщею. Польські та українські війська здійснили спільний похід на Київ, але незабаром були змушені відступити під натиском Червоної армії.

Ризький мир і Другий зимовий похід

У 1921 році Польща та радянська Росія підписали Ризький мир. Українські землі були поділені між кількома державами, а уряд УНР продовжив діяльність в еміграції.

Останньою великою спробою відновити збройну боротьбу став Другий зимовий похід Армії УНР восени 1921 року.

Чому Українська революція зазнала поразки

Воєнні причини

Українським урядам доводилося вести війни з противниками, які мали більше військ, зброї та ресурсів.

Великою проблемою стала відсутність постійної професійної армії на початковому етапі революції. Центральна Рада тривалий час сподівалася на добровільні формування та демократизацію війська.

Політична нестабільність

В Україні кілька разів змінювалася влада, через що державні установи не встигали нормально запрацювати.

Між українськими політичними силами не було єдності. Одні виступали за соціалістичні перетворення, інші підтримували сильну централізовану державу.

Соціальні суперечності

Селяни найбільше цікавилися земельним питанням і не завжди розуміли значення загальнонаціональної державності.

Значення революції

Попри поразку, українська революція відновила традицію державності.

Українці створили:

• власний парламент;
• українські уряди;
• армію;
• дипломатичну службу;
• державні символи;
• законодавство.

Ідея незалежної України збереглася й продовжила існувати після втрати території.

Основні дати Української революції