Корінь починається з маленького зародка
Під час проростання насінини із зародкового корінця розвивається первинний корінь. Він закріплює молоду рослину та починає освоювати навколишній простір. Згодом корені розгалужуються, а в багатьох рослин нові виникають також на стеблах. [2]
Головний корінь походить від зародкового. Бічні відгалужуються від інших коренів. Додаткові можуть утворюватися на стеблі або інших органах. Разом корені однієї рослини утворюють кореневу систему.
Таке розгалуження збільшує об’єм ґрунту, з якого рослина може отримувати ресурси. Умови в ньому неоднакові: десь більше вологи, десь її менше, а між частинками залишаються пори з повітрям. Тому коренева система має не лише тримати рослину, а й розвиватися в мінливому середовищі. [3]
Як кінчик кореня проходить крізь ґрунт
На самому кінці молодого кореня розташований кореневий чохлик. Він захищає ніжні клітини, поки корінь просувається між частинками ґрунту. Клітини чохлика поступово злущуються й замінюються новими.
Одразу за ним містяться ділянки, де клітини діляться, видовжуються та набувають спеціалізованої будови. Уяви потік нових клітин: спочатку вони утворюються, потім збільшуються, а далі виконують певну роботу. Завдяки цим процесам корінь росте в довжину. [2]
| Ділянка молодого кореня | Що тут відбувається |
|---|---|
| Кореневий чохлик | Захищає верхівку кореня |
| Зона поділу | Утворюються нові клітини |
| Зона розтягування | Клітини видовжуються, збільшуючи довжину кореня |
| Зона дозрівання | Клітини набувають певних функцій; з’являються кореневі волоски |
Зону дозрівання також називають зоною диференціації. У шкільній схемі ділянку з волосками часто називають зоною всмоктування. Вище молодих зон розташовані старші ділянки, які беруть участь у проведенні речовин і розгалуженні. Межі зон змінюються в міру росту кореня. [2], [3]
Найдрібніші волоски виконують велику роботу
Кореневий волосок легко сплутати з дуже тонким корінцем. Насправді це виріст окремої клітини зовнішньої тканини кореня. Завдяки волоскам поверхня контакту з ґрунтом значно збільшується.
Для рослини це вигідно: велика поверхня дає більше можливостей отримувати воду й розчинені мінеральні речовини. Самі волоски недовговічні. Коли корінь росте далі, на молодих ділянках утворюються нові, а старі відмирають. [3]
Отже, зовнішній вигляд кореня на малюнку не є застиглою конструкцією на все життя. Перед нами ділянки різного віку: одні ще ростуть, інші активно поглинають речовини, треті проводять їх і підтримують бічні відгалуження.
Як вода дістається до листків
Вода переходить із ґрунту до кореня завдяки різниці водного потенціалу — умов, які визначають напрямок її руху. Далі вона проходить через тканини кореня до ксилеми, провідної тканини, якою рухається вгору.
Важливим рушієм цього потоку є транспірація — випаровування води з надземних частин, передусім через продихи листків. Втрата води створює натяг у провідній системі. Зчеплення молекул води допомагає підтримувати її безперервний стовп у ксилемі. [1]
Рослина також поглинає мінеральні елементи, наприклад азот, фосфор і калій. Вони потрібні для побудови молекул та роботи клітин. Надходження мінеральних іонів залежить від властивостей клітинних мембран і транспортних механізмів, а не лише від руху води. [4]
При цьому основне джерело вуглецю для утворення органічних речовин — вуглекислий газ, який надходить до листків. Тому уявлення, ніби рослина отримує всю свою «їжу» готовою із землі, не пояснює її живлення. Корені, листки й провідні тканини працюють разом. [4]
Чому кореневі системи виглядають по-різному
У стрижневій системі добре помітний головний корінь із бічними відгалуженнями. Типовий приклад — кульбаба. У мичкуватій системі переважає пучок численних коренів, часто додаткових; таку будову легко побачити у злаків.
Це корисна схема для порівняння, але реальні кореневі системи різноманітні. Їхня глибина, густота й напрямок росту залежать від виду рослини та умов середовища. [5]
Корені можуть також виконувати додаткові завдання. У моркви запасаються поживні речовини, а деякі надземні корені допомагають рослинам утримуватися. Отже, підземне розташування не є обов’язковою ознакою кожного кореня. [2]
Короткі відповіді для повторення
Чим кореневий волосок відрізняється від бічного кореня? Волосок є виростом однієї клітини. Бічний корінь — багатоклітинний орган із власними тканинами й верхівкою. [3]
Які основні функції кореня? Закріплення рослини, поглинання води та мінеральних речовин, проведення їх до інших органів і, у багатьох рослин, запасання речовин. [5]
Чому будова кореня важлива для всієї рослини? Від роботи його молодих зон, волосків і провідних тканин залежить надходження ресурсів до надземних частин. Зелену крону підтримує ціла система, значну частину якої ми зазвичай не бачимо.