Давня історія України

На Закарпатті археологи знайшли кам’яні знаряддя, яким близько 1,4 мільйона років. На Черкащині виявили рештки великого трипільського поселення. А з кургану на Дніпропетровщині дістали золоту скіфську пектораль. Усі три знахідки зробили на території сучасної України. Між ними — величезні проміжки часу.

Давня історія України стає зрозумілішою, якщо йти за слідами, які залишили люди. Камінь розповідає про знаряддя, уламок посудини — про господарство, а план поселення — про те, як громада влаштовувала свій простір.

Перші люди та пам’ятки кам’яної доби

Вислів «стародавня Україна» вживають, коли говорять про минуле території сучасної України. Тут у різні епохи жили різні спільноти. Їх археологи вивчають за тим, що збереглося на місцях стоянок, поселень і поховань.

Одні з найдавніших свідчень людської присутності в Європі походять із Королевого на Закарпатті. Вік шару зі знаряддями визначили приблизно в 1,4 мільйона років. Для цього дослідили осади, у яких лежали знахідки. Отак навіть звичайний шар ґрунту допомагає встановити, до якого часу належить предмет.

Значно пізнішу пам’ятку знайшли біля Мізина на Чернігівщині. Серед речей звідти є браслет із бивня мамонта, вкритий геометричним орнаментом. Він показує, що матеріали з довкілля використовували і для щоденних потреб, і для прикрас. На поверхні бивня видно, як майстер чергував меандри та зигзаги.

Для дослідника має значення місце знахідки. Археологи записують, у якому шарі лежав предмет і які речі були поруч. Горщик біля вогнища в житлі дає підстави питати про готування їжі. Посудину з поховання розглядають також у зв’язку з обрядом. Звичний предмет може розповісти різні історії залежно від того, де він залишився.

Як землеробство змінило життя громад

У кам’яну добу люди жили полюванням, рибальством і збиранням дикорослих рослин. Згодом у частині регіонів вони почали вирощувати культурні рослини й утримувати свійських тварин. Перехід відбувався в різний час. Осілим громадам потрібні були житла, місце для запасів і посуд, у якому можна було зберігати та готувати їжу.

Однією з найвідоміших землеробських культур на цих землях була трипільська. Характерні пам’ятки цієї культури — глиняний посуд з орнаментами й залишки поселень. Пам’ятки споріднених спільнот відомі також на території сучасних Молдови та Румунії.

На плані великого поселення біля Майданецького на Черкащині можна побачити, як будинки утворювали кільцеві ряди. Такий план дає змогу поставити конкретні запитання. Як мешканці пересувалися між будинками? Де залишали вільний простір? Як могло зростати поселення, коли з’являлися нові родини?

Від перших металів до скіфів

Мідні, а згодом бронзові вироби доповнили набір кам’яних і кістяних знарядь. Виготовлення металевої речі вимагало сировини й уміння працювати з нею. Тому археологи досліджують і сам виріб, і те, звідки могли надійти матеріали. Так можна простежити обмін між громадами, які жили далеко одна від одної.

У першому тисячолітті до нашої ери на цих землях поширилися вироби із заліза. У степовій історії цього часу згадують кіммерійців, скіфів і сарматів. Поховання, кінська збруя та зброя дають уявлення про життя степових спільнот і значення коня для їхнього пересування.

Золота скіфська пектораль із Товстої Могили належить до IV століття до нашої ери. На ній видно людей, тварин і рослинні мотиви. Оздоба дає змогу побачити роботу майстрів у деталях. Про щоденні справи населення цієї епохи більше розповідають сліди поселень, знаряддя й звичайний посуд.

Що відбувалося на узбережжі Чорного моря

Поки у степу жили різні спільноти, на морському узбережжі виникали грецькі поселення й міста. Серед найвідоміших — Ольвія, Херсонес і Пантікапей. Вони мали власне міське життя та підтримували зв’язки з населенням навколишніх земель.

Грецьке місто разом із прилеглими землями могло утворювати поліс, громаду з власним управлінням. Такі осередки з’являлися в різний час. Їхній розвиток залежав від місця на узбережжі, зв’язків із сусідами та шляхів, якими приходили кораблі.

Амфори, монети, залишки будівель і написи показують, як працювали ремесла й торгівля. Велика глиняна амфора, яку використовували для перевезення та зберігання продуктів, могла опинитися далеко від майстерні, де її виготовили. Такі речі допомагають відновити шляхи обміну між містами й степом.

Стародавня історія України в короткій хронології

Епохи й пам’ятки, за якими їх можна запам’ятати
Епоха або часЩо показують знахідки
ПалеолітШару з найдавнішими знаряддями в Королевому близько 1,4 мільйона років. Прикраси з Мізина належать до значно пізнішого часу.
Неоліт і мідна добаСліди осілого господарства. У першій половині IV тисячоліття до н. е. існувало велике трипільське поселення біля Майданецького.
Бронзова добаМеталеві вироби вказують на нові ремісничі можливості та обмін сировиною й готовими речами.
Рання залізна добаЗалізні знаряддя, степові поховання, скіфські прикраси й кінська збруя. Пектораль із Товстої Могили датують IV століттям до н. е.
Античні містаБудівлі, амфори й монети Північного Причорномор’я свідчать про ремесла, торгівлю та зв’язки між громадами.

Коли бачиш музейний експонат, зверни увагу на три речі — його матеріал, місце знахідки й приблизну дату. За цими ознаками можна зрозуміти, про кого розповідає предмет і яке місце він займає в історії.

За темою у блозі

Джерела

heroiam.slava
Коментарів немає
Категорії:
Uncategorized
Поділитися
Відгуки
Поки немає жодного відгуку.
Написати відгук
Ваш відгук
Ім'я
Email
Всі результати пошуку