Типи ґрунтів України
Ґрунти в Україні змінюються майже так само послідовно, як природні зони: від Полісся на півночі до сухих степів на півдні. Причина — різна кількість опадів, температура, рослинність і рельєф.
Типи ґрунтів України мають чітке географічне поширення. На Поліссі переважають дерново-підзолисті ґрунти, у Лісостепу — сірі лісові та чорноземи, у Степу — різні види чорноземів, а на крайньому півдні — каштанові.
Дерново-підзолисті ґрунти
Де поширені:
Полісся — Волинська, Рівненська, Житомирська, північ Київської, Чернігівської та Сумської областей.
Особливості:
Формуються в умовах достатнього зволоження переважно під мішаними та хвойними лісами. Мають невеликий вміст гумусу та підвищену кислотність, тому природна родючість у них нижча, ніж у чорноземів.
Що вирощують:
- картоплю;
- жито;
- овес;
- льон;
- кормові культури.
Сірі лісові ґрунти
Де поширені:
Переважно у північній частині Лісостепу.
Особливості:
Утворилися під широколистяними лісами. Містять більше гумусу та поживних речовин, ніж дерново-підзолисті ґрунти, але поступаються чорноземам за родючістю.
Що вирощують:
- пшеницю;
- кукурудзу;
- цукрові буряки;
- картоплю;
- овочеві культури.
Чорноземи
Чорноземи — найпоширеніші та найродючіші грунти України. Вони сформувалися переважно під степовою і лучно-степовою рослинністю.
Їхня головна особливість — добре сформований гумусовий горизонт. Чорноземи містять значний запас поживних речовин, мають сприятливу структуру та добре утримують вологу.
В Україні виділяють кілька основних різновидів чорноземів.
Опідзолені чорноземи
Де поширені:
Північна частина Лісостепу.
Особливості:
Формуються в умовах більшого зволоження. За властивостями частково наближені до сірих лісових ґрунтів.
Що вирощують:
Пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, картоплю.
Типові чорноземи
Де поширені:
Центральна частина Лісостепу.
Особливості:
Мають потужний гумусовий горизонт і високу природну родючість.
Що вирощують:
Пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, сою, овочеві культури.
Звичайні чорноземи
Де поширені:
Північна та центральна частина Степу.
Особливості:
Формуються в умовах меншої кількості опадів, ніж типові чорноземи, але залишаються дуже родючими.
Що вирощують:
Пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник.
Південні чорноземи
Де поширені:
Південна частина степової зони.
Особливості:
Формуються в посушливішому кліматі. Мають менший гумусовий горизонт і потребують більш уважного збереження вологи.
Що вирощують:
Озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу та овочеві культури.
Каштанові ґрунти
Де поширені:
Найбільш посушливі райони півдня України.
Особливості:
Каштанові ґрунти утворюються за невеликої кількості опадів і сильного випаровування вологи. Гумусу в них менше, ніж у чорноземах.
Що вирощують:
- пшеницю;
- ячмінь;
- соняшник;
- овочі;
- кавуни;
- дині.
Бурі лісові ґрунти
Де поширені:
Переважно в Українських Карпатах, а також у гірських районах Криму.
Особливості:
Формуються в умовах достатнього зволоження під буковими, дубовими та хвойними лісами. Їхні властивості залежать від висоти, рельєфу та складу гірських порід.
Рослинність і використання:
Такі території значною мірою вкриті лісами. На придатних для господарства ділянках вирощують картоплю, кормові культури та деякі зернові.
Гірсько-лучні ґрунти
Де поширені:
У високогірних районах Карпат і Кримських гір.
Особливості:
Формуються під лучною рослинністю вище лісового поясу. Мають значний вміст органічних речовин, але їх використання в землеробстві обмежене рельєфом.
Як використовуються:
Переважно як пасовища та сіножаті.
Інші типи ґрунтів
Крім зональних ґрунтів, в Україні є й такі, поширення яких залежить не стільки від природної зони, скільки від місцевого зволоження, рельєфу або засолення.
Лучні ґрунти
Формуються переважно в долинах річок і пониженнях рельєфу, де ґрунтові води розташовані близько до поверхні.
Болотні та торфово-болотні ґрунти
Найчастіше зустрічаються на Поліссі. Формуються в умовах надмірного зволоження та накопичення органічних решток.
Солонці та солончаки
Поширені переважно в посушливих південних районах. Відрізняються підвищеним вмістом солей, що ускладнює вирощування багатьох культур.
