Ендокринна система людини

Організм постійно передає сигнали між різними органами. Частина таких сигналів поширюється нервовою системою, а частина — за допомогою гормонів. Саме за їх утворення та регуляцію значною мірою відповідає ендокринна система людини.

Що таке ендокринна система

Ендокринна система — це сукупність залоз і клітин, які виробляють гормони та виділяють їх переважно безпосередньо в кров. Разом із кровотоком гормони потрапляють до клітин і органів, чутливих до їхньої дії.

Основні функції ендокринної системи пов’язані з:

• ростом і розвитком організму;
• обміном речовин та енергії;
• підтриманням рівня глюкози й мінеральних речовин;
• реакцією на стрес;
• сном і добовими ритмами;
• статевим розвитком і розмноженням.

Гіпоталамус — зв’язок із нервовою системою

Гіпоталамус розташований у головному мозку. Він отримує інформацію про стан організму та впливає на роботу гіпофіза.

Гіпоталамус виробляє речовини, які можуть посилювати або пригнічувати виділення гормонів гіпофіза. Також у ньому синтезуються окситоцин і вазопресин, які надалі виділяються через задню частку гіпофіза.

Вазопресин бере участь у регуляції водного балансу, а окситоцин пов’язаний, зокрема, зі скороченнями матки під час пологів та виділенням грудного молока.

Гіпофіз — центр гормональної регуляції

Гіпофіз — невелика залоза біля основи головного мозку. Його гормони впливають як безпосередньо на тканини, так і на інші ендокринні залози.

Основні гормони:

Епіфіз і мелатонін

Епіфіз розташований у головному мозку та виробляє мелатонін. Цей гормон бере участь у регуляції добових ритмів і циклу сну та неспання.

Його секреція залежить від освітлення: у темну пору доби рівень мелатоніну зазвичай підвищується.

Щитоподібна залоза

Щитоподібна залоза міститься в передній частині шиї.

Вона виробляє:

• тироксин (T4);
• трийодтиронін (T3);
• кальцитонін.

T3 і T4 впливають на швидкість обміну речовин, використання енергії, ріст і розвиток. Для їх утворення організму необхідний йод.

Кальцитонін бере участь у регуляції обміну кальцію.

Прищитоподібні залози

На задній поверхні щитоподібної залози зазвичай розташовані невеликі прищитоподібні залози.

Вони виробляють паратгормон, який відіграє важливу роль у підтриманні необхідної концентрації кальцію в крові.

Тимус

Тимус, або вилочкова залоза, розташований у грудній клітці. Він особливо активний у дитячому віці.

У тимусі відбувається дозрівання Т-лімфоцитів — клітин, необхідних для роботи імунної системи. Після статевого дозрівання тимус поступово зменшується.

Наднирники

Над кожною ниркою розташований наднирник. У ньому виділяють кору та мозкову речовину.

Кора наднирників виробляє:

• кортизол — бере участь у реакції на стрес та регуляції обміну речовин;
• альдостерон — впливає на водно-сольовий баланс і артеріальний тиск.

Підшлункова залоза

Підшлункова залоза одночасно бере участь у травленні та виконує ендокринну функцію.

Два її відомі гормони діють протилежно:

Завдяки їх спільній роботі організм може підтримувати концентрацію глюкози в необхідних межах.

Статеві залози

До ендокринної системи належать також яєчники та яєчка.

Яєчники виробляють естрогени та прогестерон, які беруть участь у статевому розвитку, регуляції менструального циклу та роботі репродуктивної системи.

Яєчка виробляють переважно тестостерон, який впливає на розвиток чоловічих статевих ознак, м’язової і кісткової тканини та репродуктивну функцію.

Як ендокринні залози працюють разом

Ендокринні органи не працюють ізольовано. Наприклад:

Коли гормонів стає достатньо, організм може зменшити сигнали, які стимулюють їх вироблення. Такий механізм називають негативним зворотним зв’язком.

Саме завдяки такій взаємодії ендокринна система людини підтримує узгоджену роботу різних органів і допомагає організму пристосовуватися до змін.