Інтер’єр української хати
Планування та основа житла
Інтер’єр української хати формувався навколо печі. У більшості випадків традиційна українська хата складалася з однієї житлової кімнати (хати), сіней і комори. У заможніших родинах могла бути ще «світлиця».
Українська хата 19 століття мала чітке розташування предметів:
- праворуч або ліворуч від входу — велика глиняна піч;
- по діагоналі від печі — «червоний кут» з іконами;
- під вікнами — стіл;
- вздовж стін — дерев’яні лави;
- біля стіни — скриня.
Стіни білили вапном 2–3 рази на рік. Це мало не тільки естетичну, а й санітарну функцію — вапно знезаражувало поверхню.
Піч — центр життя родини
У українській хаті всередині піч займала до чверті простору. Вона виконувала одразу кілька функцій:
- опалення;
- приготування їжі;
- місце для сну (лежанка);
- сушіння одягу та трав.
💡 Цікавий факт: температура всередині печі могла перевищувати 300°C, тому хліб випікали після того, як жар трохи спадав. Дрова використовували переважно з твердих порід — дуба або граба.
У деяких регіонах піч розписували квітковими орнаментами.
Червоний кут і духовна частина оселі
«Червоний кут» — найпочесніше місце в хаті. Тут розміщували ікони, прикрашені вишитими рушниками. Під іконами ставили стіл. Гостей садили обличчям саме до цього кута.
У старовинній українській хаті цей кут символізував захист родини та зв’язок із традиціями.
Предмети побуту української хати
Предмети побуту української хати були простими, але довговічними:
- скриня (для одягу, рушників, приданого);
- мисник (дерев’яна полиця для посуду);
- глиняний посуд — глечики, макітри, горщики;
- дерев’яні ложки;
- рубель і качалка для прасування;
- кужіль і веретено для прядіння.
Давня українська хата не мала шаф у сучасному розумінні — одяг зберігали у скринях. Ці скрині часто розписували вручну.
💡 Цікавий факт: у багатьох регіонах скриня вважалася показником достатку родини.
Оздоблення та інтер’єр української традиційної хати
Інтер’єр української традиційної хати не був перевантаженим. Основні елементи оздоблення:
- настінний розпис (переважно рослинний орнамент);
- вишиті рушники;
- домоткані доріжки;
- килими;
- витинанки з паперу.
У різних регіонах України оформлення відрізнялося. Наприклад, на Полтавщині були популярні розписи квітами, а в Карпатах більше використовували дерев’яні елементи.
Саме так формувалося народне житло України, яке сьогодні відтворюють у музеях просто неба.
Розповідь дітям про українську хату
Ось проста розповідь дітям про українську хату, яку можна використовувати на уроці або для оформлення стенду:
Українська хата була білою, з солом’яною стріхою. Усередині було світло і чисто. Найбільше місця займала піч. На печі спали взимку, бо там було тепло.
У кутку висіли ікони з вишитими рушниками — це було найпочесніше місце в домі.
Уздовж стін стояли дерев’яні лави, а посередині — стіл. Біля стіни стояла велика скриня, у якій зберігали одяг та рушники.
Люди самі ткали килими і вишивали рушники. У хаті не було зайвих речей — кожен предмет мав своє призначення.
Чому важливо знати, якою була українська хата
Розуміння того, як виглядала українська хата 19 століття, допомагає краще уявити побут наших предків. Сьогодні елементи такого оформлення використовують у сучасному етнодизайні, музеях та навчальних матеріалах.
Інтер’єр української хати — це приклад продуманого простору, де кожна річ мала своє місце та функцію.