Українські заповідники
Україна має степи, гірські ліси, болота, морські узбережжя та річкові дельти, які потребують особливого захисту. Для їх збереження створюють природоохоронні території різних типів. Українські заповідники є лише однією з категорій природно-заповідного фонду, тому їх не варто ототожнювати з національними парками, заказниками чи пам’ятками природи.
Коротко про головне
- Природний заповідник зберігає весь природний комплекс у незміненому стані.
- Біосферний заповідник має кілька функціональних зон і міжнародне значення.
- Національний природний парк поєднує охорону природи з організованим туризмом.
- Заказник створюють для захисту певних видів, ландшафтів або природних комплексів.
- Пам’ятка природи охороняє окремий унікальний природний об’єкт.
Які бувають природоохоронні території
До природно-заповідного фонду України належать природні й біосферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи й заповідні урочища. Окрему групу становлять ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, а також парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Природні заповідники України
Природні заповідники мають суворий режим охорони. На їхній території заборонена діяльність, яка може порушити природні процеси. Тут зберігають увесь природний комплекс, спостерігають за його змінами та проводять наукові дослідження. Перебування сторонніх осіб у таких місцях обмежене.
Біосферні заповідники
Це великі природоохоронні території, важливі не лише для України, а й для світу. Вони поділяються на заповідну, буферну та інші функціональні зони. У центральній частині діє найсуворіший режим, а на інших ділянках можуть проводитися дослідження, екологічна освіта або традиційна господарська діяльність.
Національні природні парки
Національні парки також охороняють цінні природні комплекси, однак їх можна відвідувати. Для туристів створюють екологічні стежки, маршрути та місця відпочинку. Водночас у заповідній зоні такого парку діють суворі обмеження.
Заказники, пам’ятки природи та заповідні урочища
У заказнику можуть охороняти конкретний ліс, болото, водойму, вид рослин або місце проживання тварин. Пам’ятками природи оголошують унікальні скелі, печери, джерела, дерева та інші природні утворення. Заповідні урочища створюють для збереження цілісних лісових, степових або болотних ландшафтів.
Основні відмінності
| Тип території | Що охороняється | Відвідування |
|---|---|---|
| Природний заповідник | Увесь природний комплекс | Суворо обмежене |
| Біосферний заповідник | Великі природні комплекси | Залежить від зони |
| Національний парк | Природа та рекреаційні території | Дозволене на маршрутах |
| Заказник | Певні види або об’єкти | Можливе з обмеженнями |
Які є заповідники України
Заповідні території розташовані в різних природних зонах — від Карпат до узбережжя Чорного моря. Найвідоміші назви заповідників України пов’язані з їхніми унікальними ландшафтами.
- «Асканія-Нова» — біосферний заповідник у Херсонській області, відомий ділянками цілинного типчаково-ковилового степу.
- Карпатський біосферний заповідник — охороняє гірські ліси, полонини, праліси, Долину нарцисів та інші природні комплекси Закарпаття.
- Дунайський біосферний заповідник — зберігає плавні, острови, очеретяні зарості та водно-болотні угіддя дельти Дунаю в Одеській області.
- Чорноморський біосферний заповідник — охоплює ділянки узбережжя, затоки, острови та приморські степи Херсонської і Миколаївської областей. Він особливо важливий для перелітних птахів.
- Канівський природний заповідник — у Черкаській області охороняє дніпровські кручі, ліси, яри та заплавні острови.
- «Медобори» — природний заповідник на Тернопільщині, створений для збереження природних комплексів Подільських Товтр.
- Поліський природний заповідник — у Житомирській області охороняє соснові ліси, болота, піщані пасма та характерні ландшафти Полісся.
Серед інших природних заповідників можна назвати «Горгани», «Розточчя», Рівненський, Древлянський, Дніпровсько-Орільський, Український степовий, Єланецький степ і «Михайлівську цілину».
Чим заповідник відрізняється від національного парку
Головна відмінність полягає в режимі використання території. У природному заповіднику природа має розвиватися з мінімальним втручанням людини, тому відвідування обмежують. У національному парку дозволений регульований туризм: для відвідувачів облаштовують маршрути, оглядові майданчики та місця відпочинку.
Таким чином, українські заповідники зберігають найцінніші зразки природи різних регіонів: південні степи, карпатські праліси, поліські болота, морські острови та річкові дельти. Різні типи природоохоронних територій дають змогу встановити для кожного природного об’єкта відповідний режим захисту.